Популярне

Сумнi прогнози щодо гривні починають справджуватися

За кiлька тижнiв у нас почнеться чемпiонат Євро-2012. Увесь час, доки тривала пiдготовка до нього, нас переконували, що завдяки цьому економiка країни просто-таки розквiтне.

Однак оприлюднена наприкiнцi минулого тижня економiчна статистика першого кварталу цього року змушує схопитися за голову. Показник ВВП майже удвiчi знизився у порiвняннi з першим кварталом 2011-го. Проблеми й у промисловостi: у березнi 2012 року обсяги промислового виробництва в Українi знизилися на 1,1%, якщо порiвнювати з березнем 2011 року. Мiжнародний валютний фонд погiршив прогноз українського ВВП iз 4,8% до 3%...
Економiчне зростання стрiмко уповільнюється, економiка починає буксувати. Видається, справджуються прогнози тих експертів, якi заявляли, що пожвавлення в економiцi -- позiрне, що це тiльки наслiдок закачування в економiку великих грошей пiд приводом розбудови iнфраструктури до футбольного єврочемпiонату.
Та ось Євро 2012 вже, як то кажуть, на носi. I сьогоднi дедалi частiше економiсти проводять аналогiю мiж тим, що вiдбувається у нас, i тим, що було в 2004 роцi у Грецiї. Економiчнi наслiдки Олiмпiади в Афiнах вважають одним із чинникiв, якi й спричинили кризу в цiй країнi.
Ще у серпнi 2004 року аналiтики з "Pricewaterhouse Coopers" попереджали, що вартiсть Олiмпiади-2004 й пов’язанi з нею борги можуть призвести до економiчної кризи. За сiм рокiв до проведення цiєї спортивної подiї її кошторис становив 1,3 мiльярда доларiв, а в 2004 роцi ця сума зросла до 14 мiльярдiв. Це пробило величезну дiру в бюджетi країни, дефiцит якого
сягнув 5,6% -- вдвiчi бiльше, нiж дозволяється в ЄС (3%). Що було потiм -- уже вiдомо. Люди почали втрачати роботу, зарплати рiзко впали, телеекрани заполонили картинки з акцiй протесту у грецьких містах.
Але Грецiя -- не Україна, це країна Євросоюзу, i їй своєчасно допомогли. Нам на це сподiватися марно, адже режим Януковича -- у прямому конфлiктi з європейцями через утиски опозицiї, тиск на свободу слова.
Мiжнародний валютний фонд недвозначно заявив, що диктаторам допомогу не надають.
I хоч український уряд намагається зберiгати гарну мiну, зрозумiло, що ми на великiй швидкостi рухаємося у прiрву. Найбiльше, що хвилює людей, -- це, звiсно, доля грошей, гривнi. А прогнози щодо неї -- доволi песимiстичнi.
То хто ж має рацiю -- уряд, який обiцяє стабiльнiсть, чи незалежнi економiсти, якi переконують, що нашiй країнi не оминути проблем, якi вкотре вдарять по наших кишенях? Чи справдi країну накриває друга хвиля кризи?

Негативні тенденції в українській економіці очевидні, і вони матимуть серйозні наслідки. Про це заявляють незалежні фахівці.

Наскільки виправдані такі прогнози? Це "Експрес" з’ясовував у розмові з Еріком Найманом, вiдомим фiнансистом, Андрiєм Новаком, головою Комітету економістів Україним, Оленою Бiлан, головним економiстом iнвестицiйної компанiї "Dragon Capital", Олександром Охрiменком, президентом Українського аналiтичного центру, та Миколою Iвченком, фiнансовим аналiтиком.

"А ми ще першої кризи не здолали..."

-- Деякі експерти, з огляду на значне погiршення економiчної статистики, кажуть, що в Україні починається друга хвиля кризи. Чи згодні ви з таким висновком?

Е. Найман: -- Так, однією ногою Україна вже опинилася у другій хвилі кризи. “Промисловою” ногою. Друга нога -- сільське господарство, споживання українців і державні витрати -- усе ще на твердому грунті.

Однак, як вказують експерти ООН, урожай зернових в Україні за підсумками цього року скоротиться на 37%. А отже, очікуваний і майже неминучий провал у сільському господарстві підкосить і другу ногу. Адже особисте споживання та державні витрати не зможуть витягнути економіку Україну. За моїми оцiнками, це буде на початку 2013 року.

А. Новак: -- Зауважте, що Україна ще не подолала наслiдкiв першої хвилі кризи, на відміну від більшості розвинених країн. Падіння української економіки 2009 року становило 15% ВВП, і сьогодні Україна не подолала і двох третин шляху до повернення докризових позицій 2008-го.

Те, що навіть наші офіційні статистичні органи зафіксували спад промислового виробництва (бо, як відомо, статистика в нас – один зі способів маніпуляції даними), свідчить, наскільки очевидними є проблеми в економіці.

-- Які причини такої ситуації?

А. Новак: -- Річ у тому, що протягом багатьох останніх років українські уряди – i чинний, і попередні – долали проблеми на
будь-якому товарному ринку завдяки швидкої закупівлі дешевшого імпортного товару (як правило, китайського, турецького чи польського). Така багатолітня практика заміщення імпортом товарів українських виробників на внутрішньому ринку призвела до того, що уряд донищив тих нечисленних національних виробників, котрi спроможні були якось втриматися і виробляти продукцію. Протягом останніх років темпи зростання імпорту в нас перевищували темпи зростання експорту.
Якщо такі тенденції зберігатимуться, ми постійно перебуватимемо у стані кризи. Лише незначною мірою змінюватиметься її характер.

Е. Найман: -- Основна причина таких реалій полягає у тому, що справжні причини кризи так і не були вирішені. Понад те, їх ніхто і не мав наміру вирішувати. Обійшлися наразі хіба що “заливанням” економiки грошима.

Це те саме, що залити торф’яне поле, яке горить, піною. Але щойно піна зійде нанівець, торф відновить своє горіння. Або те саме, як хворого лікувати жарознижувальними препаратами, не звертаючи уваги на реальні причини недуги.

"Грошей вiд Євро багато не буде"

-- Якими, на вашу думку, будуть наслiдки чемпiонату Євро-2012 для нашої економiки? Чи не повторимо долю Грецiї пiсля проведення Олiмпiади?

М. Iвченко: -- Не слiд вважати, що лише Олiмпiада стала причиною боргової кризи в Грецiї, але вона була одним iз факторiв, якi спровокували кризу.

Греки витратили на Олiмпiаду приблизно 124 мiльярди гривень. Наш чемпiонат коштує приблизно 98 мiльярдiв гривень (це видатки i держави, i приватнi).

Проте грецька Олiмпiада була бiльш ефективною -- з точки зору вiддачi. Ми витратили майже 100 мiльярдiв гривень, а виручка буде незначною. Ми порiвнювали ефективнiсть проведення рiзних Олiмпiад та Євро-2012. Наш чемпiонат є найбiльш неефективним щодо вiддачi. У результатi Євро-2012 наш держборг збiльшився. Його зростання, своєю чергою, призводить до пiдвищення вартостi запозичень.

О. Бiлан: -- Для реального сектора економiки ефект вiд проведення чемпiонату був вiдчутний лише пiд час пiдготовки до проведення Євро-2012. Зросла кiлькiсть будiвельних робiт, що допомогло сектору будiвницва. Цього року реальне ВВП уже не буде пiдтримуватися фактором проведення європейської першостi. Ми оцiнюємо зростання економiки цього року на рiвнi 2 -- 2,5% (це нижче, нiж оцiнка уряду), оскiльки ризики для повiльнiшого зростання дуже серйознi.

М. Iвченко: -- Пiдготовка до Євро з 2008-го по 2012 рiк включно дала плюс 2,8% ВВП. Тобто, якщо за рiк вiн зростав на 5%, то з них 2,8% припадає на Євро-2012. Цього року внесок Євро в темпи зростання ВВП становить 0,5%.

-- Скiльки грошей реально може прийти до нас пiд час футбольної першостi? На думку Нацбанку, 1,5 мiльярда доларiв. Це вплине на основнi макроекономiчнi показники?

О. Охрiменко: -- Ми сподiваємось протягом трьох тижнiв притоку близько 300 мiльйонiв доларiв. Їх привезуть майже 270 тисяч туристiв.

Е. Найман: -- За моїми оцiнками, в Україну прийде приблизно 250 мiльйонiв євро. Ця цифра з розрахунку, що в країну
приїдуть 10 європейських команд та 100 тисяч туристiв на команду. Тобто загалом можна очiкувати додатковий потiк майже мiльйона європейських туристiв. Якщо кожен iз них залишить у середньому 200 євро, як це буває зазвичай на таких турнiрах, то Україна отримає додатково 200 мiльйонiв євро. Ще приблизно 50 мiльйонiв зайде вiд чиновникiв УЕФА, офiцiйних делегацiй, журналiстiв та iнших осiб, котрi зазвичай лишають у країнi органiзатора значно бiльше грошей, анiж пересiчнi туристи. Ця цифра може бути вищою, якщо росiяни вийдуть у напiвфiнальний або фiнальний матчi, що вiдбудуться в Донецьку та Києвi, вiдповiдно.

Цi 250 мiльйонiв євро є незначною сумою, яка здатна лише на короткий строк допомогти НБУ поповнити валютнi резерви й оживити споживчий попит в окремих секторах у чотирьох мiстах, якi прийматимуть Євро-2012.

Значно бiльший притiк коштiв очiкується на парламентськi вибори -- не менш як 2 мiльярди доларiв. Разом цi два фактори дозволять збiльшити ВВП країни приблизно на 1,5%.

Додатковий прирiст ВВП Україна може отримати у разi виходу нашої збiрної у напiвфiнал, фiнал i тим паче -- перемоги в
чемпiонатi. Цей прирiст може становити вiд 0,5 до 1% ВВП. Проте, якщо збiрна не вийде з групи, українська економiка радше, навпаки, сповiльниться на 0,25%.

"Як на мене, девальвацiя неминуча..."

-- Чимало експертів прогнозують також зниження курсу гривні щодо долара. На вашу думку, чи справді слiд чекати девальвації гривні. Якщо так, то до якого рівня? Деякi експерти прогнозують, що за пiвроку пiсля проведення чемпiонату вiн стрибне до 12 гривень за долар. Таке можливе?

О. Бiлан: -- Згiдно з нашим базовим сценарiєм, уряд i Нацбанк будуть стримувати девальвацiйний тиск на гривню, триматимуть курс до кiнця року на рiвнi 8 гривень за долар.

А. Новак: -- Як на мене, девальвація гривні до кінця року неминуча. Адже для того є всі об’єктивні передумови: високе негативне зовнішньоторговельне сальдо, величезний державний борг, який і далі зростає, та високі показники реальної інфляції. Цілком iмовірно, що курс гривні буде 8,5 – 9,5 за долар.

Е. Найман: -- На мій погляд, до парламентських виборів, що відбудуться наприкінці жовтня, девальвація малоймовірна. До кінця року вона можлива на рівні 8,2 -- 8,6 гривні за долар. Однак наразi НБУ та уряд упевнені, що їм вдасться втримати ситуацію на валютному ринку під контролем. І шанси на це справді високі. Тож імовірність девальвації гривні до кінця року все ж менша, ніж імовірність збереження курсу на поточному рівні. Але тільки до кінця року.

А вже наступного корекції курсу не уникнути. Лише диво дозволить запобігти девальвації. Наприклад, якщо  Росія піде на поступки в газовому питанні (диво може стати реальністю, наприклад, у разі обміну “Укртрансгазу” на новий, адекватний газовий контракт). Поки що жнайбільш очікуваним на наступний рік є курс у межах 10 гривень за долар. Пише www.0352.com.ua/

Суспільство

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією